Якось воно буде
Жити значить померти
Кур’єри свідків Єгови і адвентистів сьомого дня
На шпальтах тонких методичок
Розносять заїжджені істини з уст праотця
Над головами комети
Ростуть очерети, щетина, борги та неврози
Як взнати хто ти і де ти?
Навіщо стоїш серед галасу голий і босий
із жару в озноб
але цього, як завжди, не досить
і вітер розвіює сплетені втомою коси
так легко вмить втратити все,
хоч здавалось й нема що втрачати
і от залишається тільки мовчати, старанно мовчати
жувати в'язку, гіркувату тишу
писати рядки, на кшталт тих, що я зараз пишу
зайняти у бездні свою посередню нішу
молитись на знижки, на вдачу, на Будду й на Крішну
так тошно буває,
що навіть стає трохи смішно...
На залишки коштів найняти житло у портовому місті
Сидіти, читати газету в старому радянському кріслі
Обводити маркером стрічки гучних об'яв
Головою кивати, що не так все собі уявляв
Якось воно буде! Повторюй як мантру, пий чай.
Ніколи, нікому, нічого більше не розповідай...
