Якось воно буде

Жити значить померти

Кур’єри свідків Єгови і адвентистів сьомого дня

На шпальтах тонких методичок

Розносять заїжджені істини з уст праотця

 

Над головами комети

Ростуть очерети, щетина, борги та неврози

Як взнати хто ти і де ти?

Навіщо стоїш серед галасу голий і босий

 

із жару в озноб

але цього, як завжди, не досить

і вітер розвіює сплетені втомою коси

так легко вмить втратити все,

хоч здавалось й нема що втрачати

і от залишається тільки мовчати, старанно мовчати

жувати в'язку, гіркувату тишу

писати рядки, на кшталт тих, що я зараз пишу

зайняти у бездні свою посередню нішу

молитись на знижки, на вдачу, на Будду й на Крішну

так тошно буває,

що навіть стає трохи смішно...

 

На залишки коштів найняти житло у портовому місті

Сидіти, читати газету в старому радянському кріслі

Обводити маркером стрічки гучних об'яв

Головою кивати, що не так все собі уявляв

 

Якось воно буде! Повторюй як мантру, пий чай.

Ніколи, нікому, нічого більше не розповідай...