Не знаю, як хто...

Не знаю, як хто... Я – ще вірю

У краще! І Бога молю,

Щоб вийти я зміг на подвір’я

І крикнути в Небо: «Люблю»!

Люблю до нестерпного болю!

Де знов навіженим стаю,

Де кожного ранку встаю

І кличу її... Свою Долю...