Я майбутнє малюю...

Я майбутнє малюю уперто!

Не біда, що натури немає.

Як не дивно, - вперед пам’ятаю.

І, здається, цю пам’ять – не стерти!

Я малюю наш завтрашній ранок.

Затушовую все, – що в нікуди...

І, повітря вдихаючи в груди, -

Молю Бога, - щоб не на останок...

Я малюю дорогу далеку.

Я малюю стежину у полі...

І від Бога, - даровану долю,

Що на крилах несе нам лелека...