Тим, хто знати про нас не хоче…

Тим, хто знати про нас не хоче…
Тим, хто знати про нас не хоче,
Хто плете павутину паскудства,
Хто ховає від правди очі
І примножує душегубство,
Я скажу лиш одне – сконайте!
В самій страшній пекельній муці!
Жде вас кара небесна, знайте!
За мій бідний народ в розпуці,
За сестер, "по європах", в наймах,
За братів, що батрачать, по світу,
Вас спитає Господь! Та хай вам...
Поламали ви вдосталь цвіту.
Розриваєте жертву на часті,
Що заклякла у страсі німому,
Та, мабуть, ви забули, що щастя
Не будують на горі чужому.
Там, на Заході, діти-Іуди
Розпродали карпатський ліс,
Бродить розбрат і зло повсюди,
Не один власний Гітлер підріс...
А на Сходi - могили, могили…
Де ти, Совісте, босонога?!
Земле-ненько, невже ти родила
Тих, хто нині забув про Бога…
 
2017г.
 
Вольный перевод Михаила Швейбиша
 
Умрите, кто не хочет знать о нас,
Кто паутину гадостей плетёт,
От правды пряча взгляд бесстыдных глаз,
Кто душегубство множит, тот пусть ждёт,
 
Что в страшных муках смерть к нему придёт,
Что кары им небес не избежать,
За то , что мой в отчаяньи народ,
Что сёстрам себя нужно продавать
 
"Европам" в рабство, и что по миру
Батрачат братья,чтоб семью кормить .
За всё Господь с вас спросит в ту пору,
Когда настанет время заплатить.
 
Вы погубили множество цветов,
Зубами рвёте жертву на куски,
Застывшую от страха, и без слов,
Всему на свете светлому враги.
 
Забыли вы о том, что никогда
Не строят счастье на чужой беде,
Иуды дети весь карпатский лес
Продали, и раздор и зло везде.
 
И много новых Гитлеров взросло,
А на Востоке -новых тьма могил,
Земное чрево, иль ты родило,
Тех, кто о Боге навсегда забыл?