Біографія

Він був залежний від залізниці,
Ховався по приміських вокзалах,
Поринав у спогади у тамбурах запрілих.
Плакав серед тих, хто не любив плаксивих,
Жив у країні, де народ і грошовиті
Люди розмовляли на арго, щоправда
Їхні мови зовсім різно зіткані:
Одні - з цупкої чорної матерії,
А інші - з оксамитової крові, сліз (тих, перших).

Він практично без шкідливих звичок
Убивав себе людьми і воскрешався ними ж.
Здертим тишею і нетямущим горлом
Сірий дощ сумнівно-синіх хмар терпів
Із голками у долонях, ранами на язику
Йшов за порадами, щоб потім
Діяти за своїм принципом. Він не оплакував героїв,
Просто знав, що смерть цілком нормальна річ,
Що смерть - це недарма.

Любив старі книжки,не знав старих ідей,
Тримався за своїх чортів, тримався своїх берегів,
Але розкинувся на світ своїм камінням.
Зруйнував усі майстерні, будки,
Де ремонтували та виготовляли будь-які ключі,
Замки. Останній екземпляр для того,
Що під ребрами жило, - зберіг.
Коли хтось стукав - вуха закладало,
Сам він тільки час від часу вікна розглядав.

І гладив тільки проти шерсті всіх котів,
Летів по зустрічній туди, куди б ногами
Варто було йти. Годинникові стрілки
Легкими, працьовитими руками вліво
Посував( вони ж то, звісно, вперті,
Та не впертіші, ніж він).

Не наркоман, але коловся теплими та ніжними 
Тонами - тільки так збагачувалась гама більш ніж 
Білим, чорним, сірим і червоним.
Та приймав в шаленних дозах все ,що
Можна було проковтнути чи вдихнути
На все горло, на усі легені. Через це і
Апетит із кожним днем втрачав і щораз менше
Потребував повітря для життя.

Він був щирим, але не зі світом-
Тільки із собою , тільки у віршах.
Вважав, що найкраще вміє
Грати - хоч із паршивими й не зовсім гральними,
Він картами в руках.