P.S Музі
Ми виткані із нічних ілюзій,
Наші долі сплітаються римами,
Ми не вороги і не друзі,
Користуємося одними крилами.
Ти підкрадаєшся нишком,
Коли зорі запалюють небо,
А до цього сидиш під ліжком,
Щоб не помітив хто-небудь.
Ти завжди сідаєш поряд,
Кладеш руку мені на плече,
Ти ховаєш від мене свій погляд,
І я досі не знаю колір твоїх очей.
Ти ходиш за мною тінню,
Ти рахуєш зі мною зорі,
І йдеш по розпеченому вугіллю,
Навіть коли я вже не в змозі.
