P.S Музі

Ми виткані із нічних ілюзій,

Наші долі сплітаються римами,

Ми не вороги і не друзі,

Користуємося одними крилами.

 

Ти підкрадаєшся нишком,

Коли зорі запалюють небо,

А до цього сидиш під ліжком,

Щоб не помітив хто-небудь.

 

Ти завжди сідаєш поряд,

Кладеш руку мені на плече,

Ти ховаєш від мене свій погляд,

І я досі не знаю колір твоїх очей.

 

Ти ходиш за мною тінню,

Ти рахуєш зі мною зорі,

І йдеш по розпеченому вугіллю,

Навіть коли я вже не в змозі.