ПЕЧАЛЬНИЙ МАГ

Володар часу, ти виходиш знов
в вологу ніч де сніг мете і тане.
Печальний маг, ти кутаєшся сном,
отим, де завірюхи і тумани,
отим, де дощ полоще з вікном...
Печальний маг, ти кутаєшся сном -
дарунком часу, вічності, Морфея,
і чуєш ліру юного Орфея,
і з Діонісом ласуєш вином...
Печальний маг, ти кутаєшся сном.
І виринають знов перед тобою
видіння ті що бачив ти давно
і ніжний плеск егейського прибою
і зорі над пожарищами Трої
і Атлантида що пішла на дно.
Тривожить ніч печалі незамовклі.
Володар часу, ти гортаєш їх -
віки і їхні аркуші пожовклі...
Блукає вічність сторінками книг...
На вулиці мете і тане сніг..