Волинь

Любов Шевчук

Волинь

 

Волинь моя, красуня синьоока,

Озер Полісся зачерпни блакить!

З порогу рідного, невпевненого кроку,

Мого дитинства безтурботна мить.

 

Гаїв могутніх піся колискова,

Мене в далекі мандри повела.

Як джерело,цілюща рідна мова,

Мені в житті наснаги додала.

 

Садів цвітіння білі зорепади,

Ключ журавлів у небі промайне.

Твої Волинь, і болі і розради,

Переповняють ніжністю мене.