Зимове

Важкой ходою, з крижаним забралом

Крокує сніжно-білий богатир...

Щоб побороти віхоли навалу,

ВітрИ-д'яки читають свій псалтир.

 

Діброва спить-мов вояки кремезні

Завмерли на хвилину...Скоро бій...

Вдягає в обладунки величезні

Дуби застиглі сніжний буревій...

 

А там, обабіч грізної діброви,

Стирчать уламки двох беріз- сестер...

А заметіль лише здіймає брови:

Чиї-то коси плестиме тепер?

 

І тільки місяць спить в колисці тихо...

Тополь його загойдує юрба...

Зимовий сон під шурхіт мудрих віхол

Плекає зачарована верба...

 

 

 

/У співавторстві із Sandro74/

 

Фото автора