Черешнева заметiль

В черешневу, невгамовну заметіль,
У весняному саду тебе зустрів,
Зустрів тебе тай назавжди покохав,
Та в думках рожеві щічки цілував.

Але зникла ти, як кажуть, на біду,
Кожний день у цім садочку тебе жду,
Достигають на черешні вже плоди
Я благаю, я молю тебе – прийди.

Сонце сіло, літній вечір догора,
Мабуть звідси мені йти давно пора,
Та ще мить і на стежині…  дивина – 
Стан знайомий, струнка постать – це ВОНА.

Черешнева, білосніжна заметіль
Повернула мою мрію, мою ціль,
Я тепер її від себе не пущу,
А час довгий, що чекав, я їй прощу. 
     ------------------