*****

*****
Ти темряві не вір;
Твій сором до світання,
Тікає наче звір,
Від щирого кохання.
Неначе хвиля в морі,
Нас радість покриває;
Співають наші зорі,
А місяць тихо грає.
Свистять лихі вітри,
В нашій оселі тихо;
Цвітуть нові світи,
І відступає лихо.
Бо темряви й нема,
Коли сердця відкрито:
І стане ця зима
Ніжнішою за літо.