На перехресті осені і літа
На перехресті осені і літа,
Як надвечір'я: вже не день і ще не ніч,
Жовтогаряча вишукана свита
Накрила землю, і навіщо зайві speech?
Не кличу літо, не благаю осінь
В моєму серці ти, і в сонці, і дощах.
У міжсезонні заплітала коси:
Вінки з кульбабок, щастя у твоїх очах…
Та ми, напевно, вже з тобою квиті.
Моїм бажанням порятунку, ні, нема –
На перехресті осені і літа
І ти не сам, і я давно вже не сама…
Про тебе нагадають лише сльози,
Коли я коси розплітатиму в цю ніч
Нехай пророчать нежить нам прогнози.
Любов не напророчать – в цьому й річ.
06.11.2016
