На перехресті осені і літа

На перехресті осені і літа,

Як надвечір'я: вже не день і ще не ніч,

Жовтогаряча вишукана свита

Накрила землю, і навіщо зайві speech?

 

Не кличу літо, не благаю осінь

В моєму серці ти, і в сонці, і дощах.

У міжсезонні заплітала коси:

Вінки з кульбабок, щастя у твоїх очах…

 

Та ми, напевно, вже з тобою квиті.

Моїм бажанням порятунку, ні, нема –

На перехресті осені і літа

І ти не сам, і я давно вже не сама…

 

Про тебе нагадають лише сльози,

Коли я коси розплітатиму в цю ніч

Нехай пророчать нежить нам прогнози.

Любов не напророчать – в цьому й річ.

 

06.11.2016