Літ наших золото

Візьми мої руки у теплі долоні свої

І прожени десь далеко байдужість,яка віє холодом,

То й співатимуть нам у квітучих садах солов"ї.

Ми ж іще не старі.Так шалено серця б"ються й молодо.

 

Хоча діти дорослі й онуки уже школярі,

Та,як мовиться в порохівницях ще вистачить пороху,

Щоб кохання вогонь калиновий не тлів,а горів

І не меркло із часом,а сяяло літ наших золото.

 

2015 р.