Струны судьбы -украинский-
Тонкими струнами скріплені долі.
Струни - невидимі. Нам непомітні.
Як зачаровані, марять на волі.
Марять людьми, що існуть у злидні.
День за днем, хвилини як хвилі,
Так неможливо. Не має так бути!
Ми не повинні блукати по світу
В пошуках щастя, у спробах спокути.
Що? Необхідно? І що це дає?
Наче примари не знаєм спокою,
Та, зазвичай, все що є віддаєм,
Тільки б нарешті побачити долю.
Та, уві сні, отримав від долі
Відповідь, що я ніяк не чекав :
"Струни мої, що марять на волі,
Марять за те, щоб ти покохав.
Кожну хвилину життя, наче хвилю,
Кожну краплинку роси на зорі,
Цінність спокійного неба у мирі,
Миті дитинства на мами крилі.
І, сподіваюсь, що ти зрозумієш!
Долі струна на двох лиш одна.
Треба блукати. Тоді ти зустрінеш,
Інший кінець від струни. "Це вона"."
