Струны судьбы -украинский-

Тонкими струнами скріплені долі.

Струни - невидимі. Нам непомітні.

Як зачаровані, марять на волі.

Марять людьми, що існуть у злидні.

 

День за днем, хвилини як хвилі,

Так неможливо. Не має так бути!

Ми не повинні блукати по світу

В пошуках щастя, у спробах спокути.

 

Що? Необхідно? І що це дає?

Наче примари не знаєм спокою,

Та, зазвичай, все що є віддаєм,

Тільки б нарешті побачити долю.

 

Та, уві сні, отримав від долі

Відповідь, що я ніяк не чекав :

"Струни мої, що марять на волі,

Марять за те, щоб ти покохав.

 

Кожну хвилину життя, наче хвилю,

Кожну краплинку роси на зорі,

Цінність спокійного неба у мирі,

Миті дитинства на мами крилі.

 

І, сподіваюсь, що ти зрозумієш!

Долі струна на двох лиш одна.

Треба блукати. Тоді ти зустрінеш,

Інший кінець від струни. "Це вона"."