Будемо жить

Ген у вирій,за обрій далеко-далеко

Наше літо квітуче забрали лелеки,

І на коси упали нам сивії роси,

Це вже осінь життєва прийшла,уже осінь.

 

Тільки в серце своє не впускаймо її,

Хай ще довго витьохкують там солов"ї.

Хоч невтомної праці дозріли плоди,

Кожен з нас почувається ще молодим.

 

І здоров"я підводить, не ті уже сили

Та добра і снаги джерело не зміліло,

А нестримним потоком біжить і біжить,

Творчих задумів - море.То ж будемо жить!

 

2015 р.