Подаруй мені спогад останній

Подаруй мені спогад останній,

Щоб без сліз, без печалі й жалю,

Щоб на мить тисячі водограїв

Піднесли мою душу сумну.

 

Намалюй мені серцем картину,

Без звитяг, без помпезних фанфар.

Просто в домі зібралась родина,

І я хочу, щоб сон не минав.

 

Хочу бачить я нашу дитину,

Нашу доньку маленьку таку,

А вона, мов зеркальна краплина,

Схожа дуже на маму свою.

 

Залиши мені мрію на згадку,

В темній ночі хоч зірку одну,

Світло неї я завжди побачу.

Може, навіть, для цього живу.

 

Не дивись, не зважай, я не плачу.

Вже давно промайнув той етап,

Бо минуле залишив, пробачив.

Лиш той спогад - темниця без грат.