Подаруй мені спогад останній
Подаруй мені спогад останній,
Щоб без сліз, без печалі й жалю,
Щоб на мить тисячі водограїв
Піднесли мою душу сумну.
Намалюй мені серцем картину,
Без звитяг, без помпезних фанфар.
Просто в домі зібралась родина,
І я хочу, щоб сон не минав.
Хочу бачить я нашу дитину,
Нашу доньку маленьку таку,
А вона, мов зеркальна краплина,
Схожа дуже на маму свою.
Залиши мені мрію на згадку,
В темній ночі хоч зірку одну,
Світло неї я завжди побачу.
Може, навіть, для цього живу.
Не дивись, не зважай, я не плачу.
Вже давно промайнув той етап,
Бо минуле залишив, пробачив.
Лиш той спогад - темниця без грат.
