Вбивати щоб жити?..
А що далі?
Війна і розруха?
Смерті тисяч солдат задля слави?
Чи нещасної матері мука?
Бо ви, бачте, війни зажадали.
І для чого?
Вбивати щоб жити?
Щоб тебе навкруги поважали?
Та від крові руки вже не відмити.
І навколо очі повні печалі.
Я не мстлива
Та тобі побажаю:
Щоб завжди закриваюси очі,
Бачив ти, те як я помираю,
Між солдат, тої ясної ночі...
