Вбивати щоб жити?..

А що далі?

Війна і розруха?

Смерті тисяч солдат задля слави?

Чи нещасної матері мука?

Бо ви, бачте, війни зажадали.

І для чого?

Вбивати щоб жити?

Щоб тебе навкруги поважали?

Та від крові руки вже не відмити.

І навколо очі повні печалі.

Я не мстлива

Та тобі побажаю:

Щоб завжди закриваюси очі,

Бачив ти, те як я помираю,

Між солдат, тої ясної ночі...