ОСІНЬ БЛАГАЮ…
Осінь благаю я: не поспішай,
Бабиним літом натішитись дай
З барв ряснолистих виводячи па,
Вітер на варту сумну заступа
Казці чудовій немає кінця
Кимось розставлено все на місця.
Поруч блукали і наші світи:
Є я у тебе, а в мене є ти.
Ні, не чекала б на осінь і я –
В кожного в серці сезонність своя,
Все так доречно, усе від основ…
Осене! Я закохалася знов!
Все ж таки, осене, не поспішай
Щастям достиглим натішитись дай
Вітер помітить, виводячи па:
Жінка закохана зовсім сліпа.
07.09.2016
