ОСІНЬ БЛАГАЮ…

Осінь благаю я: не поспішай,

Бабиним літом натішитись дай

З барв ряснолистих виводячи па,

Вітер на варту сумну заступа

 

Казці чудовій немає кінця

Кимось розставлено все на місця.

Поруч блукали і наші світи:

Є я у тебе, а в мене є ти.

 

Ні, не чекала б на осінь і я –

В кожного в серці сезонність своя,

Все так доречно, усе від основ…

Осене! Я закохалася знов!

 

Все ж таки, осене, не поспішай

Щастям достиглим натішитись дай

Вітер помітить, виводячи па:

Жінка закохана зовсім сліпа.

 

07.09.2016