Подих
Зламалася історія життя,
така тоненька нитка обірвалась,
тепер цілком знецінена вона,
забуде все назад не оглядавшись.
Іде така самотня і сумна,
збиваючи до крові ніжні ноги,
та все жадає спокій віднайти,
звільнити своє серце від тривоги.
Бажає певно крила відпустить,
злетіти дуже високо у гори,
і біль свою лишити на землі,
і слухати як тихо світ говорить.
К.Д.
