ОДИН МОМЕНТ, ПОМНОЖЕНИЙ НА ВІЧНІСТЬ...

Один момент, помножений на вічність,
один такий на сотні тисяч літ.
Буває все: повторність й пересічність,
лише в очах є неповторним світ...

Машина часу. Привиди повернень.
Як давня пам'ять - зморшки на лиці.
Змітає все тайфун світообернень:
слова і пил, перлини й камінці.

Ти пригадай весни вино бузкове,
акацій білих мирру і єлей,
у жовтих сукнях осені казкові,
і  білий сум засніжених алей.

Ти пригадай як ніжно пахла липа,
як соловейко тьохкав на вербі... 
Бо може все це відчувати випав,
єдиний шанс єдиному тобі..

Вдихай і пий, до дна й на повні груди,
допоки час останній не пробив...
Що з того, що кінечне все і всюди?...
Ти був, ти жив, ти мріяв і любив...