Золотий вік

Вік золотий - він не в минулому,

Що губиться десь в глибині,

Як Атлантида, в потонулому,

Замуленому часом дні.

Вік золотий - він не в майбутньому,

Що котить, з тьми, дні осяйні,

Але, у світлі їх облудному,

Його шукає уві сні.

 

Один про вік щасливий стверджує,

Горта історію сумну.

Другий, у райдужну містерію,

Вершить фантазію одну.

Вік золотий - він їх не держиться,

Ціх пишномовних просторік -

Життя - що скрашують з ущербності,

Бо істинний він чоловік.

 

Вік золотий - він у теперішнім,

Життя в розквітлій повноті,

Бо, взагалі, його миттєвості

Тримається на висоті.

Який ніколи не скінчається -

Вік золотий - це Божий день...

І Божа ніч з ним зустрічається -

З усмішкою, лиш, до людей!