У черзі за щастям
Чуєш? Це молодість тихо минає
В чварах та сумнівах, в смуті та змовах.
Це дні, мов сумна вороняча зграя,
Кружляють та губляться в темних дібровах.
Бачиш? Це люди у черзі за щастям.
Тримають минуле в масних долонях.
Пишаються ним, ніби першим причастям.
А що в нагороду їм? Срібло на скронях.
Спробуй на смак, відчувай на дотик
Кожну хвилину свого існування.
Рідна людина чіпля, мов наркотик,
Якщо ваша зустріч, ймовірно, остання.
З часом все суще втрачає суттєвість.
І до чудес мимоволі звикаєш.
Саме у цю дивовижну миттєвість
Крізь тебе проходить життя. Відчуваєш?
