У черзі за щастям

Чуєш? Це молодість тихо минає

В чварах та сумнівах, в смуті та змовах.

Це дні, мов сумна вороняча зграя,

Кружляють та губляться в темних дібровах.

 

Бачиш? Це люди у черзі за щастям.

Тримають минуле в масних долонях.

Пишаються ним, ніби першим причастям.

А що в нагороду їм? Срібло на скронях.

 

Спробуй на смак, відчувай на дотик

Кожну хвилину свого існування.

Рідна людина чіпля, мов наркотик,

Якщо ваша зустріч, ймовірно, остання.

 

З часом все суще втрачає суттєвість.

І до чудес мимоволі звикаєш.

Саме у цю дивовижну миттєвість

Крізь тебе проходить життя. Відчуваєш?