... ... ...
Трохи боязко і соромлячись я про тебе згадую знов...
Ти пробач, якщо раптом думками тебе тривожу...
Так буває: є щастя і доля, і є любов,
А про тебе чомусь забути ніяк не можу.
Напівпоглядом доторкаєшся і очима пускаєш бісики -
Це нечесно... Не можу втриматися і тану...
Так буває - ланцюг замикається, врізнобіч розлітаються іскорки...
Так буває: ти поруч - і все ніби у тумані.
Сто доріг буде нами пройдено, сто стежок по землі протоптано...
Є у кожного дім і затишок і поруч кохана людина...
Та в думках ти моїх блукатимеш несміливими напівкроками
І у серці сліди лишатимеш ненароком і безупинно.
