Янголи пахнуть мятою

Янголи пахнуть м'ятою
Видихають зелений чай
П'ють снодійне з рання
До осені
Знов втрачаючи свій трамвай
Сплять як цуцики 
В гучних вуликах
З теплим газом й твоїм вікном
А малеча складає кубики
Вибудовуючи гуртом
В них ім'я твоє. 
Тихо лине ще
Луна дивна з холодних вуст
А трамвайні зупинки як капище
Чути шепіт та листя хруст
Хтось із хрестиком мчить
Розхристаний.
Крізь конвої та прохідну
Тихо листя спадає
В обертах мисленнєвий двигун
Заглух
По-осінньому літом зморений
Залишаючи свій трамвай
Я відчую присутність дотику
І в повітрі зелений чай
Теплі хвилі коханого голосу
Досягнуть стільникових меж
Я збагнув тебе знов обнімаючи
Запах янголів ти маєш теж.