Нездійсненні мрії

мила, але зовсім не моЯ,
відкрита лиш для неї душа!
але не моя,
і не твоя,
Вона тільки для себе самої,
хочу, щоб була в моєму полоні.
вільна, наче птах в небі,
але мені так треба,
так треба бачити, чути, відчувати
її, і просто обіймати,
знати,
що вона посміхається тільки для мене,
це не мине!
І не буде так, як хочу,
адже нічого зробити не можу!
не впізнаю себе самого,
схожий на іншого!
звик грати серцями дівчин,
без ніяких причин,
а тут наче моїм грають,
і виграють...
а я не в силі щось змінити,
та не треба нити,
не треба,
але давай линемо до неба!
линемо і забудемо,
нічого не знаємо!
тільки ми одні з тобою,
і ти рада бути зі мною.
це всього лиш банальні мрії,
нездійснені мрії...
але може все саме так і буде,
саме ти зі мною будеш!
хочу саме зараз обійняти,
і просто знати,
що це все не просто так,
дурак...
вірю в казку,
і на мені, наче якась маска...
і я тепер зовсім інша людина.
напевно, треба закінчувати,
бо вже не знаю, що казати...
просто хотів тебе мати,
обіймати,
цілувати,
плекати,
і ніколи не покидати!