...де ні слова про коха...

Озирнись на перші сонячні промені.

Я в них сотні заспіваю пісень.

Вже будинки, окулярами стомлені,

мружать вікна на незібраний день.

Перше слово, що колись без закінчення,

підросло… і стало більше сердець…

і розсипалось на зорі нелічені.

Обіцяй, що це всього лиш кінець...

що нарешті коло стане трикутником…

що прощання загубило число.

 

…вже іди…

в свої спустошені сутінки,

де ні слова про коха…

ані сло…