ЖУРНАЛІСТИ на ВІЙНІ в ДОНБАСІ
Член Національної Спілки журналістів України, журналіст і екс-ведучий телепрограм, екс-співкерівник Головної редакції інформації Українського телебачення, учасник висвітлення ліквідації аварії на ЧАЕС для україських і центральних ЗМІ, поет/публіцист, доктор філософії, академік, фундатор журналістики екстремальних подій/комунікацій, Посол миру, завідувач кафедри електронних ЗМІ та реклами УІПКПТРП, автор більше 3000 публікацій у ЗМІ, підручників із журналістики ...
Присвячую колегам – старшим, середнішим, молодшим, юним, – усім моїм вихованцям факультету/інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, якому віддано 25 років життєдіяльності, та моїм випускникам інституту кіно і телебачення Київського національного університету культури і мистецтв, журналістам-хмелівцям ...
6 червня – День українського журналіста
ЖУРНАЛІСТИ на ВІЙНІ в ДОНБАСІ ...
(1) Звідки про Війну ми знаєм:
бо газети всі читаєм,
а програми нічно й денно,
ми сприймаєм незбагненно.
(2) Журналісти все розкажуть,
foto-video покажуть,
об’єктивно всі Події –
про АТО в реальній Дії.
(3) Вони також – на Війні,
є поранені в бійні,
є заручники із них,
хлопців справді бойових!
(4) ТБ-кори, репортери,
мас-медійні фрилансери,
хто в стенд-апах і за кадром
мовлять людям гірку правду...
(5) Від редакцій там працюють,
де і днюють, і ночують,
щоб «у номер» устигати
репортажі подавати.
(6) Назову я їх пойменно,
хоча й так небезіменні:
Бочкала і Цаплієнко,
Станко Настя, Іваненко.
(7) З «Бриз» Лабуткін, кор. Дмитро,
Задорожний пан Петро.
Це – Лисейко Маркіян
із агентства "УНІАН".
(8) І фотографи воюють
та усе фотографують:
фотофакти – фотосвідки
в них від кожної поїздки.
(9) Це – полеглий В. Гурняк,
Хто знімав «бої в боях».
Більше напишу про ньог0,
про хлопчину бойового.
(10) Знав його від друзів я –
зовсім молоде хлоп"я:
пластуном дорослим став
за свій край він воював.
(11) Ув “Айдарі” – В. Гурняк,
справжній патріот-вояк.
Його фотки унікальні:
про Майдан, бої реальні.
(12) Він служив у місті Щастя,
де і трапилось нещастя:
снаряд вцілив в журналіста
й обірвав життя пречисте.
(13) ... Грудень. Він вже на Майдані.
Фото – в “Reuters”, в “Уніані”.
Був постійний репортер
в топ-виданні “Insider”.
(14) З поля бою на машині,
своїй першій бойоднині,
хотів ранених везти –
довелося ж – полягти.
(15) Завжди шкода мні Людину.
Коли ж знаєш про хлопчину,
жаль пройма тебе усього
за колегу бойового.
(16) Українець! Волонтер!
Був боєць і репортер!
Він поліг за Україну,
За Вітчизну, за родину!
(17) Фейєрверк – життя твоє,
молоде й яскраве є.
СПРАВУ друзі понесуть –
ВСЕ за неї віддадуть!
(18) ФотоМайстер аж з Italy –
профі Андреа Рокаллі,
який зйомок не покинув...
Під Слов’янськом він загинув.
(19) Та звиняйте ви, колеги,
Вам цього й не дуже треба,
що не всіх назвав іменно, –
ми вас бачимо щоденно.
(20) Не всі жури – правдолюби.
Є із них фальшиві люди –
лахво-ньюси ці із Раші,
всі вони в одній параші. ..
(21) Бо брехню несуть з екрана,
нема совісті й на грама.
Вони найманці медійні
і проплачені в цій бійні...
(22) Журналісти – по-російськи, –
це коли для терорвійська,
блок-постів наводки дати
і їх першими знімати.
(23) То хіба це – журналісти?
Це, насправді, й не мудисти.
Бо вони є диверсанти
і ворожі інформанти...
(24) Їх усіх на Дошку чорну,
щоби світ читав моторно,
що відкрила Лигачова –
веб-сторінка зовсім нова!
(25) На парах усіх, як можуть,
росиЗМІ усе паплюжуть
всі події на Донбасі
у лжевимірі, в лжечасі?
(26) То хіба це – журналісти?
Може, стали дурналісти?
Псих-брехня у них – новини,
а це – рани для Людини.
(27) Також вбивці є вони –
прямі вчасники війни,
інформвійськ кілербійці
й полохливі, мов зайці.
(28) Є вони – не журналісти,
а частіш, – пропагандисти, .
а точніш: пропагандони,
в води їх – Дніпра і Дону,
(29) освіжить мізки туманні,
може, в чомусь і незнані.
Але ж Совість, де вона?
І мірилом є й війна.
(30) Вони подій – маніпулятори,
реальності – фетишизатори.
А ще вони – утилізатори,
сучасні медіа-асенізатори.
Гаага їх також чекає,
бо всі підстави на це має.
(31) Наше ЗМІ телевізійне
подає не тендеційно
всі події на Донбасі
в інформпросторі і часі.
(32) Наша не одна газета
відрядила ще й Поета,
щоби Правду відшукати
і художньо описати.
(33) Що і прагнув я зробити,
їх діяльність дослідити.
Вам про них все розказати,
хоча б цим про них подбати!
(34) Бо – не прагнуть до заслуги,
не обвішують – їх груди.
Не заслужені – Народні,
в своїх діях – благородні.
(35) Журналісти мають Зброю,
і воюють нею в бою, –
ув ефірі та на шпальтах, –
Словом, Відео і в Байтах!
(36) Щоби Правду Люди знали,
щоб цій Правді довіряли,
щоби Правда – Лікувала!
СЛОВО ВІЛЬНЕ – щоби мали!...
(37) Журналісти, Журналісти –
Ви суспільства – активісти.
Ви – народу посланці,
всяких справ його гінці ...
(38) Отож, Миру – посприяйте.
Геть Війну Ви проганяйте.
Безо всяких перехресть,
щоби мали Совість й Честь...!...
Писано 22 лютого 2015 року у м. Києві.
Оновлено і додано 06 червня 2016 р. м. Київ
Розміщено 09.06.2016 р. о 19:52
