Я

Я - дитя, проміжного суспільства.
Сучасності, архаїчної, форми.
Мови - новітнього блюзнірства ...
Змішаної із гаманцем - догми. 

Я сучасник недодержавності, 
атеїстичної теократії капіталу. 
Провалу лицемірної вдячності,
за пропиту - майбутню, зарплату.

Я - друг зубожілого прогресу й
інновацій - без ринку... збуту.
В залі суду - чув, скарги, Гермесу 
на мораль, посер’ед, засідання заб’уту.

Я - самотній, генерал, пацифізму.
Із мечем - вилитим, з крові богів.
Плазунів, що вчили, як мол’итись слізно.
Визволю, від чао-чао - хортів .

Я... єдиний залишився із легіону: 
спраглий, голодний і непочутий...
Людини розум - Я! Я - батько... закону!
Вчора. Сьогодні, я - останній... підсудний.