Від зимньої ночі та чаю

Знаєте, в моїй передсметрній записці ви ніколи не знайдете
Скарг, пропозицій, моїх нездійснениих бажань.
Є різниця між нею і книгою покупця в супермаркеті;
Трохи більше тут болю, однаково як і страждань.

Мене не зацікавлять ваші безглузді відносини.
Гострим болем удари загнали у серце жало, 
Голосами у мозку б"ють дні, що здавались хорошими.
Та кому я брешу?! Адже їх у житті не було.

Відлітаю удаль, розриваючись в тисячі клаптиків,
Моє небо в огні, він у серці, у ньому згорю.
Я не прагну пліток, непотрібні мені епітафії,
Час прийде, й не побачу що ніч запалила зорю.

Оживе новий день. Знову ваші прокльони, придирки,
Асфальт пріє сирістю, хоч мені вже все одно.
На кухні лежать цигарки, прохолодою диха кватирка.
Ви ще тут, потримайтесь... А я вирушаю на дно...