УСЕ ПРОЙШЛО, ЯК ДОЩ І СНІГ...

Усе пройшло, як дощ і сніг,
те щастя в вирій подалося,
чи я його впіймать не зміг,
чи мабуть то так повелося,

що все на світечку мина,
безжально і безповоротньо..
Почуй,- мелодія луна,-
моя мелодія самотня..

Чи винен я, чи винен хтось..-
нема різниці у коханні..
І відшуміло, не збулось,
лишилось плачем і зітханням...-

бо не існує парадигм
в життя рапсодії шаленій,
і все щеза, як попіл, дим..
Меридіанів, паралелей,

нема таких, щоб стрітись нам,
нема систем таких, галактик..
І ти лишилась тільки снам,
мов неба зоряного клаптик,

в вузькій щілині поміж хмар,
важких свинцевих хмар розлуки,
немов чарівна Птиця -Жар,
в краях де водяться лиш круки..