Літо 1983р.

Колись у полі бачив я,

В спекотний день, сонце в зеніті.

Ми з хлопцями пасли телиць,

І ласували полуниці.

Тут раптом вітер налетів,

Приніс малесеньку хмаринку,

І дощ пішов як із відра,

Ні, наче з лійки, за хвилинку.

І ми побігли регочи,

Навперебій, я був хуткіше,

Забіг у дощ, постояв там,

А потім крок, і я вже вийшов.

Така природна дивина.

Кордон дощу перед тобою,

Ти зразу мокрий і сухий,

Веселка в небі надімною.

Таке було в моїм житті,

Я пам'ятаю дуже добре,

Але не думав я тоді,

Що вірш я напишу сьогодні.