Зоре моя...

Зоре моя ясноя, чому мене не знайшла,

I серед усiх дорiг, лише мою обiйшла?

 

Лише мою обiйшла, i лишила сам на сам,

З тою краплею тепла, що нiколи не вiддам.

 

I нехай на все життя, я перлиною на днi,

Моя квiтка забуття, розквiта лише менi.

 

Розквiта лише менi, вiддаючи те тепло,

I тому серед зими, в мене лiто все одно.

 

Я чекатиму завжди, ясна зоренька моя

I останнiй подих мiй, не зупине це життя.

 

Не зупине це життя, бо кохання не вмера

I нiколи в тiм краю, ти не знатимитеш зла