МАТУСЯ

МАТУСЯ

 

Матусенько рідна, красо незрівнянна,

Прийди, я благаю, моя чарівна,

У сни я тебе щоночі чекаю

Та й річенька бистра біля садка.

 

Ніченька тепла у осінь гамірну,

Як і калинонька, зовсім не спить

Все гомонить свою думку безмірну,

Настрій усмішкою щиро дарить.

 

Ти так любила злату справжню осінь,

Пісні співала серед жоржин.

Айстри квітучі, твої чорнобривці

Аплодували тобі, як твій син.

 

Слухав би, слухав безперестанку,

Мамо-матусенько, твій чуйний спів,

Він так і досі звучить в саду зранку,

Мабуть, уже і для мо́їх братів.

 

Десь вони поруч з тобою і батьком,

Бо я вже чую баян… Душу рве...

Десь там… на небі, над нашим садочком

Він агелочків до себе всіх зве.

 

Ой, моя мамо-матусю рідненька,

Бачу я руки тепленькі твої.

Матінко рідна, зіронько ясненька,

Прошу, заспівай ти моїй сивині.

 

 

5.10.2012