О, МРІЇ, МРІЇ...

О, мрії, мрії - ніжні ефемери,
короткий строк, нажаль судився вам..
Весна вступає в межі тропосфери,
оцих широт, та холодно словам,
злітаючим птахами з того віття,
що вже втомилось в самоті цвісти,
і скоро зронить листя і суцвіття,
немов непотріб, в давнього пласти.
А там такого вже нажаль немало,
життя тече, і має щось піти,
щоби пустим святее місце стало*,
і щось нове змогло в нім прорости.
О, мрії, мрії - ніжні ефемери,
короткий строк, нажаль судився вам..
Весна вступає в межі тропосфери,
оцих широт, та холодно словам..