Я пам’ятаю той вечір весінній

Я пам’ятаю той вечір весінній
Коли ми стояли у двох
Тоді я відчув мерехтіння,
Що в народі зветься любов
 
Я не знав куди себе діти
Бо ніколи так не кохав
Хоч і знаю тебе вже пів віку
Серце своє закривав
 
А зорі так ясно світили
І місяць немов би казав
Скажи їй усе – розкрий крила
Але я як дурень мовчав
 
Хоч скільки  раз зізнавався
І скільки сердець я розбив
Тебе до болю боявся
Бо просто до смерті любив!