на забутій давно дорозі
я впаду тобі на долоні,
оселюся в твоїй душі.
ледве стомлений,
трохи сонний
ти - мій світ
і мої вірші.
обіймай мене як востаннє
розділи і життя, і сон.
ти - душі моєї повстання
і свобода,
і мій полон.
у тобі усі войни світу,
океани, моря і грози.
ти мов подих
знайомого вітру
на забутій давно
дорозі.
