Народному Фронту(Українською)

"НаФу"

Коли ж до нас добро приб'ється?

Коли ж то прийде свято золоте?

Чи вся та кров даремно ллється?

В грязі згниває жито молоде

Війною втомлена країна

Нужденний люд серед сиріт

А на олімп вповзла зміїна

І їсть з щурами із корит

Ті ж очманіли до безтями

Життя богемне в час чуми

Стають ягнята упирями

Вмирають віддані сини

Нестерпно чесному дивитись

Коли крадуть в дітей малих

Їсть божевільна чорна пристрасть

Тотальних здирників глухих

Раби кишені душ не мають

В обгортках слів сталевий гак

Одного в гору випирають

І вожаком стає хижак

І бреше вівцям безсоромно:

На пасовища! Геть нужду!

Води там вдосталь, їжі повно

Ставай покірно під вузду!...

Розкриєш очі - час продажний

Над бюрократом бюрократ

Стоїть всміхається безкарний

Ще й філософствує той гад

А холуї мов лист кленовий

Прилипли жадібно до срак

І що не день - хабарник новий:

Хто за мільйон, хто за п’ятак

І нескінченно, як по кругу

Немає страху, каяття...

Чи зрадники ведуть Іуду,

Чи то Іуди б'ють щура?

*

Від мрій замучена країна

В надії жде, в надії спить...

З узбіччя хреститься дитина

І вже не просить, а мовчить.

*

А може чесний хтось проб'ється

Через оту мерзоту всю?

І буде чутно, чутно серце

А не щурячу метушню. 28.01.16