Сон

Я знаю, що сон розповість

мені про минуле забуте.

Торкнеться ледь-чутно до вій,

Примусить відчути розкуто

І простір, і час, і буття-

Звиваючи нерви в стежини,

З яких вже нема вороття.

І тануть сліди, мов крижини,

Моєї свідомості й мрій,

Які, ніби досі не знали,

що стихне вночі буревій,

Думок,тих, що вдень закипали.

 

Сон тихий мине, і тоді

думкам не дістане шпаринки ...

Шаленим цунамі надій

прилинуть сюжети, картинки.

Округлі кордони буття

Відкриються...Досить чекати!

З натхнення нема вороття!

Убралися образи в шати

і линуть до тріпотних вій.

Я знаю, що сон -лише мій..

Ніч варта -натхнення чекати.

 

/диджитал-арт автора/