Веночек солнца... (на украинском языке)
Віночок сонця, райдуги стрічки,
Як на Купала по воді — у небі,
Дощем умиті, плинуть навпрошки
Від мого берега, від мене — і до тебе.
Троянди хмар уплетено в вінок...
Троянди білі — лебедині крила.
Гойдають плесо синіх сторінок
Щасливі ранки, весело і сміло.
...Не допливти вінку, не допливти:
У вирі й вихорі він пелюстки розгубить,
Коли гроза застогне з висоти,
Задме в свої пекельні, грізні труби...
За небокраєм згасне мій вінок,
І зблякне стрічка райдуги у хмарах,
Рожевий вечір, тихий, як ставок,
Розсипле зорі й заблукає в чарах...
Та хай пливе віночок, не згаса,
Лишить позаду вечорові тайни,
Хай райдугами візьметься роса
Й зітче із них серпанок сонце раннє.
І ти, прокинувшись у світі без грози,
Вмить горобиної забудеш стогін ночі,
Коли на тебе гляне із роси
Віночок сонця у стрічках дівочих.
