україно

Я не можу забути того відчуття,

Що відкрила мені, Україно!

Я з тобою піду в небуття!

Я за тебе, як треба - загину!

 

Ти для мене в усьому: в цілому,

У полях, у житах і загравах.

Навіть з Місяця прийду я - додому,

Та боюсь тебе знову побачити в ранах.

 

І я буду творити, робити,

Як в полоні-прибої заграв.

І з тобою так легко всім жити,

Тим хто промінь твоєї любові спіймав!

А.Супрун

15.10.15