Втирала мої сльози нiч

Втирала мої сльози ніч,
і вітер листям шарудів жорстоко,
а ти не міг приворожити спокій
для синьоокої душі.

Безмежне щастя на моїх руках,
чому ж ти дивишся крізь біль на мене?
чому в печалі полонений
відверто відчуваєш страх?

Згадай тепло в очах моїх,
якщо журба тебе попросить.
Незаймані думки, вірші і сльози, -
я залишаю все тобі.

Молись, щовечора молись,
коли для спогадів не вистачає місця,
чекай, коли надія тане. Звісно,
що буду поруч я колись.

Нехай сміється темна ніч,
не дозволяй не надійти світанку.
Тож я кажу тобі в останнє -
молись, щовечора молись.