Desert child (капитан Немо)

Чи ти не бачиш, як посміхається світ,

Коли ти йдеш. Стомлений, але не вичавлений.

Закривавлений власними думками, йдешь на зліт,

Забувши всі тенденції і звичаї.

 

Чи ти не бачиш, як хрипить небокрай,

Услід тобі збираючи розряди струму.

Кричи щодуху: Грай, музико, грай!

Не треба вальсу, грай-но, краще, румбу!

 

Під настрій музики усмішку подаруй

І небу, і лелеці, і світанку.

І пишну думу затягни стару.

Стару і довгу, щоби аж до ранку.

 

Дитя пустелі - ось твоє ім*я.

Ти йди, а ми за тебе позіхнемо.

А благородство - ось тобі маяк!.

Мій добрий друже, капітане Немо.