НОСТАЛЬГІЯ

Кімната. Стіл. Стілець. Вікно.
Усе як завше... тільки... інше.
Ти тут вже не живеш давно.
Не пишеш вірші
 
За цим столом, в вікна квадрат
Не дивишся за горизонти,
На горобиновий парад
Червоних грон ти;
 
На вулицю напівпусту,
На осокорів чорні скелі.
Ти щастя знав і самоту
у цій оселі.
 
О стільки в голих стінах цих
З'явилось, промайнуло...
Що зміг - не зміг, що встиг - не встиг -
Усе - минуле.
 
Чому, спитаєш ти, чому
Печаль тепер тебе дола?-
Бо щез той час в вогні, в диму.
Лишилася - зола.
 
Тепер хтось інший мріє тут,
Шукає... жде... бере розбіг...
Годинник цока. В безвість йдуть
За роком рік.