Країна в кайданах

За волю людини хворіли поети,
Свобода-як приз у тернових тенетах.
На малую хвилю край сонця побачиш-
І чутно вже постріл... Загублена вдача.

Ми мріємо: "Думка - то є особливе,
Шумляче та тихе, спокійне-строптиве..."
Під массовий голос крокують думки:
Вони вже не наші... Чужі вояки

Шевченківський заспів, і пам'ять Франкова...
Глянь, стомлена вже "калинова"!
Чи світить надія. Чи місяць співає,
А гуркіт воює. Не відпочиває.

І шлях у баталіях з запахом газу,
І люди хворіють. Багато. Відразу.
А промінь, що поштою ніс лиш надію-
В дорозі, в заторах... Молюся і вірю.