Украинцам

**
Українцям
Почнеш писати про високе
А чутно плач, або ж безглуздий сміх…
Сидить на дубі зло стооке
І смикає цепи-мотузки примх
З того і крутимось мов дзиґи:
Літа буремні, дні крихкі,
Надумані страждання, втіхи,
Солодкі роздуми, гірки...
*
В очницях шори, всі по колу
Ми, в колі тому, віслюки
Кати співають колискову
І правду вовчу в залюбки
А нам незрячим те є любо
Йдемо і славимо катів!
Мов свині жолуді під дубом
Мов нехристі своїх чортів
Над хмарно – уряд недолугій:
Байдужі, пещені сини –
Втішаємося з їх потуги…
Чи то із нас втішаються вони?...
Та по ослячому, в бадьорій люті
Жаліємось собі самим
І все по колу, всі ми в крузі
Дурні прислужники у крадіїв…
*
Знімай, хто люди, кляті шори!
Довкола гляньте: хто тут хто!
Заблудлі найманці монголи?
Чи від слов’ян лишилось що?
*
Руці спроможне написати
Про поля волошковий дим
Про те, як в надвечір’ї мати
Скликає пестити синів
Чи там душа болить дівоча
Від сумовитої краси
Зірки квітують пилом ночі
Музики грають юнаки…
Воно ж то так, воно те миле
Дарує щастя відчуття
Дає наснаги вам і сили
Тягти тягар того життя
*
І все по колу, всі ми в крузі
Будуємо химерні сни
Де вороги закляті – друзі
Де між собою – вороги
*
І поки мучимось в жолобі
Пустивши марево думок
Оті потвори вже в утробі
Вбивають долю діточок
Усе їм байдуже, сміються
І заганяють в круг скотів
Кати ніколи не нап'ються
Кровавих сліз своїх "братів"
Вони євреї, руси, ляхи?
Чи марсіяни нам чужі?
О ні, це наші виродки прокляті
То всі перевертні свої
Лише подивляться із боку
На тих довірливих, сліпих
Що обирають їх нівроку
І нас, як наймитів до них
*
Знімай, хто люди, кляті шори!
Довкола гляньте: хто тут хто!
Змити народ оті потвори
Хай запанує в НАС добро!   171115