ПАМЯТИ ДРУГА ВОЛОДЫМЫРА БУЦЯ
Твоя душа над билым свитом
Лэтыть нэстрымо в далэчинь,
А над зэмлэю стогнэ витэр,
Нэмов розбытый клавэсын.
И будыть ранком знов мэнэ
Шалэна писня ластивчына,
Та тилькы вжэ нэ сполохнэ
В очах твоиых заграва сыня.
И памъять бъеться важко, важко,
Намыстом гострым рвуться дни.
И нызько схылэни ромашкы
Сэрэд колючойы стэрни.
Нэмов розкыдана мэрэжка,
И полэ добрый хтось зигрив.
И пролягла там наша стэжка
Колысь давно миж яворив...
Бэрэзэнь, 1986 г.
* * *
Твоя душа над білим світом
Летить нестримо в далечінь,
А над землею стогне вітер,
Немов розбитий клавесин.
І будить ранком знов мене
Шалена пісня ластівчина,
Та тільки вже не сполохне
В очах твоїх заграва синя.
І пам'ять б'ється важко, важко,
Намистом гострим рвуться дні.
І низько схилені ромашки
Серед колючої стерні.
Немов розкидана мережка,
І поле добрий хтось зігрів .
І пролягла там наша стежка
Колись давно між яворів...
Березень, 1986 г.
