Ризóма
У ризóми немає початку і краю,
Це гілля́ччя, де кожен відросток - пророк.
Я тут вранці Дельо́за з Ґватта́рі гортаю -
Матерю́ і обожнюю кожен рядок.
Тут куди не поткнешся - коріння без центру,
Ієрархії тут не шукай і структури.
Я нади́хався вчора пара́ми абсенту,
І рядка́ми відштовхуюсь від кон'юнктури.
Тут прогрес нам прогриз споконвічні тенета,
Тут святий абсолют розвалився на прах.
Тож ризóма вросла у гнійни́к інтернета,
Хва́цько логіку нищить в тверезих умах.
Ти шукаєш початку - знаходиш відросток,
Ти шукаєш кінця – в лабіринті він зник.
Це не світ став заплутаним, друже мій, просто
Це абсурдний фінал, невблаганний гаплик.
