Матусі

Як я тебе люблю, ніхто не знає,
Але це знаєш ти й це знаю я.
Нехай любов нас двох не покидає,
Матусю мила, рідная моя!
Я знаю, що хвилюєшся щомиті,
Переживаєш, щоб не трапилось нічого.
Ці твої хвилювання, теплом зігріті,
Ідуть від палкого сердечка твого…
А серце твоє щире і безмежне,
Кохання там твоє живе до всіх,
Та й до кохання ставишся ти обережно.
Ти зберігай, матусю, посмішку свою і сміх!
Будь завжди лагідна, турботлива і ніжна,
Люби світанки вранці зустрічать,
І навіть як погода буде сніжна,
Повинна ти проміння сонечка чекать.
І коли, мамо, в диво ти повіриш,
Коли ти дочекаєшся веселки із хмарин,
Тоді, моя рідненька, зрозумієш,
Які дорослі доньки в тебе й син.
Та, матінко, любов ніколи не старіє,
І я буду тебе завжди любить.
Нехай моя любов віками тебе гріє,
Й душа твоя буде вовіки в мені жить!..