Парапраксис
Парапра́ксис (він же «обмовка за Фройдом», науковий фейл, психоаналітичний самостріл) - це коли твій рот живе своїм життям і раптово видає усім навколо твої найбрудніші, найпотаємніші або просто ідіотські думки, які ти так старанно намагався приховати.
Ох, цей парапра́ксис, мій фройдівський збій,
Коли підсвідомість виходить на бій!
Ти хочеш збрехати, тримаєш фасад,
А рот твій говорить усе невпопад.
Збирався начальника я похвалити,
Але підсвідомості нікуди діти.
Хотів я сказати: «Ваш план геніальний!»,
Сказав: «Ви кретин просто феноменальний!»
З колегами теж мене лихо спіткало -
Від того незатишно в офісі стало.
Хотів заявити: "Ви - царствені ле́ви»,
А вимовив: "Мразі, дістали мене ви!».
Зустрів я красуню, дивлюся їй в очі,
Про світлу любов говорити їй хочу
Хотів комплімент: «Які гарні вуста!»,
А ляпнув: «Занадто вже дупа товста́!»
І знов мені ляпас, і знову синяк,
Бо мій парапраксис - як той маніяк:
Він нищить кар'єру, руйнує життя,
І чесність моя не веде до пуття.
Тому, дорогі, так влаштований світ:
Зашийте свій рот, заховайте свій стид.
Не хочете, щоб сором вас як хижак гриз?
Пильнуйте, аби не діймав парапра́ксис.
